Неділя, маршрутка, друзі, дорога до Бущі. Їдемо подивитися на село в переддень фесту "Буща Папороть". Цікаво все. Таке відчуття що їдеш десь в тур вихідного дня в Карпати.
Вирішили їхати ми маршрутівкою на 8-25 "Рівне-Буща". Доречі, хто захоче спланувати свою поїздку на фестиваль 6-7 липня, ОСЬ ТУТ ми підготували розклад маршруток на Бущу.
Людей чимало. Стоїмо. Одним словом маршрутка як маршрутка ))
Ми як джентльмени тряслися навстоячки, Анька ж примостилася біля якогось вусатого дядька і грілася як кицька біля вікна.
Кусок дороги від Будеража до Бущі маршрутівка повзе зі швидкістю 20 км/год, а тому шофер із неймовірним сумом в очах розповідав певно своєму колєзі про чергові шоферські поневіряння, ну там: побиті диски, полопані ресори ... і ваабще двигун вже давно потрібно було б перебрати. Ех, ось таке воно нелегке життя маршрутчиків на Здолбунівщині.
Ну от ми і на місці. Майже десята ранку. Люди прямують до церкви. Всі гарно зодягнені, дітвора у вишиванках.
Відразу під горою - сільський пожежний став. Краса неймовірна. Нажаль, купання тут заборонено.
Затоплений човен.
Неймовірно крута інженерна споруда! Виглядає як провалля посеред ставу. І тут же, дорослі, далеко не дурні хлопці закидають ідеї: О круто туди залізти! А я навіть спущусь. Та нє, тра мотузка. Одним словом ... діти.
І тільки Аня як профі фотографувала їхні забавки.
Піднімаємось на гору, і робимо трешакове фото, а-ля 90-і: "Ну сфоткай тіпа я тримаю його на долоні" ... ве-е-е-е-е, але ржачно.Чорти мене жаритимуть в пеклі за таке фото ))
Із вершини відкривається гарний краєвид на західну околицю села.
Ну і апять Анька.
Виходячи на гору із лісу, несподівано натрапляємо на типовий придорожній хрест. Зазвичай їх ставлять на перехрестях, а тут на стежині попід лісом .... хм. Охорона від нечисті та відьом мандрівників, котрі входять до лісу?
Незграбні спроби Аньки стати супппермоделлю. Для нашого району - норм.
Це ми на вершині гори - тут розташовані, здається, три вулиці: Печери, Залісся і ще якась, не пам'ятаю. Навколо доглянуті поля та садиби. Дружнє фото біля паркану однієї з них.
Спускаємось від цього паркану прямо вниз, і за 200 метрів виходимо до Свято-Михайлівської церкви.
Вона є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення і охороняється законом. Збудована вона була у 1858 році на місці старого храму.
На погості церкви знаходяться старовинні кам'яні хрести.
Із церковного подвір'я відкривається краєвид на низів'я річки Збитинки та галявину, де буде відбуватися фестиваль.
А ось, власне, і вона, якщо взяти телеоб'єктив.
Спускаємось в долину. Піщана дорога та криниця біля дороги.
Місцева дітвора розповіла нам про майбутній фестиваль і що до них приїдуть байкери ))
Дорога до Новомалина та Остріг. Великі калюжі стоять із-за того, що вчорашній суботній день був неймовірно дощовий (навіть шкода велосипедистів, котрі саме в цей час їздили дорогами Національного парку "Дермансько-Острозький" в рамках велоівенту "Велика пригода в Дермансько-Острозькому").
Ідемо до сільради та магазину. По дорозі бачимо нову фігуру Божої матері, котра встановлена коло джерела на південній околиці села.
Вороні коні неймовірної краси, стриножені та спарені, паслися поруч.
Повертаємось назад, до місця проведення фестивалю.
Бабусі повертаються якраз із церкви ...
.... а хлопаки вже мандрували в сторону місцевого магазину "Сова".
Бачимо підготовчий етап створення вхідної брами фестивалю працівниками НПП "Дермансько-Острозький".
Йдемо до річки Збитинки, і по дорозі зустрічаємо дружелюбну жабку. Скільки не цілували - жабою і лишилася.
От ми і на Збитинці. Насолоджуємося новими помостами, які облаштував Національний парк для свята, котре відбудеться буквально через 5 днів.
Ми вирішили половити раків, і є чудова наживка ...
А от позаду видно греблю. І взагалі, місця тут неймовірно казкові.
.... і все-таки Анька нас дістала, і величезна купа хмизу - майбутня купальська ватра якраз стане до нагоди. І тут ми згадали як в середньовіччі перевіряли чи жінка відьма. Раз вона не потопла в річці - відьма! На вогнище спалити. Але великий Перун зжалився, і не дивлячись на щільні хмари та наші прохання, блискавка таки не запалила багаття, а сірників у нас не було :(
Тому ми її просто лишили там і пішли далі ... ))
В черговий раз переконалися у неймовірній красі Бущі.
Повертаємося на маршрутку.
... ото туристи, завжди залишають по собі слід ... :))
Чудовий репортаж))) можливо зробити на нашому сайті посилання на цікаві туристичні блоги?)))
ВідповістиВидалити