Сільські зупинки - обличчя Здолбунівщини. ФОТО

Є такі речі, котрі не дуже то й помічаєш щодня, адже сотні разів проходиш/проїджаєш повз них. Такими спорудами є зупинки, котрі примелькалися протягом чисельних поїздок на маршрутках в Здолбунів чи то Рівне. Одначе вони ж є обличчям кожного села, адже всі ті, хто їде транзитом через село, бачать, перш за все, зупинку. Свого часу мене попросили вибрати фото зупинок по селам у Здолбунівському районі. Шо з того вийшло - ділюся з вами.

1 мільйон переглядів на Google Maps досягнуто! ТОП 30 фотографій Здолбунівщини

23 лютого 2019 року на моєму аккаунті в сервісі Google Maps було  досягнуто символьної позначки в 1 мільйонів переглядів фотографій. Цей сервіс дозволяє кожному бажаючому розвивати та наповнювати інформаційний простір даними про об'єкти суспільного значення в своєму регіону та світі вцілому. На лютий 2019 року я добавив 1400 фотографій та виніс на карту десятки установ та організацій по всьому Здолбунівському районі.

Здолбунів: який би він міг бути. 1980 рік.

Історія складається із сотень тисяч запитань: "А що, якби...?". Якби відбулося та чи інша подія. Якби виграли ті, а не інші. Якби побудували все те, що планували тощо.

Сьогодні ми розглянемо якраз останнє запитання і об'єктом нашого блогу стане амбіційний, та не реалізований проект будівництва на початку 80-х в місті Здолбунів будинку культури на 1000 глядачів.

Матеріал для блогу в мене був ще у 2017 році, але тільки ось видався гарний вихідний день щоб його вивчити та підготувати для публікації.

Здолбунівський цемент. Що і звідки? Частина перша - кар'єр.

Спілкуючись щодня із жителями нашого міста Здолбунова, виявилося, що більшість із них ніц не знають про технологію та етапи виготовлення цементу, окрім як те, що він робиться на цементному заводі (логічно, еге ж!). Спробуємо провести невеличкий і цікавий лікбез по цьому питанню. Хто не є жителем Здолбунова, задасть логічне запитання: а навіщо це їм, жителям міста, здалося? А все тому, що в місті Здолбунів знаходиться велика цементовня (цементний завод), нині - ПАТ "Волинь-Цемент" ПАТ "Дікергофф Цемент Україна". Буду використовувати власні фото різних років та один малюнок з інтернетів.

Буща: 44 кілометри від Рівного до неземної краси!

Неділя, маршрутка, друзі, дорога до Бущі. Їдемо подивитися на село в переддень фесту "Буща Папороть". Цікаво все. Таке відчуття що їдеш десь в тур вихідного дня в Карпати.

Здолбунів. Туристи свого міста. Частина 1.

Сьогодні, цієї сонячної недільної днини, ми маємо дві години щоб пройтися кількома вуличками волинського містечка Здолбунів. Це є простою і легкою прогулянкою. Це ніякий не вичерпний історичний екскурс або ж туристичний путівник. Тут не буде визначних туристичних об'єктів міста. Хочеться показати те, що зазвичай лишається поза туристичних буклетів. Просто дорожні замітки. Знімаємо все навколо теж підручними засобами - звичайним планшетом. Якось так.

 

"Посьолок" - маленький пасинок великого Здолбунова

Посьолок, Селище, Здолбунів-2. 
Живучи в Здолбунові, Селище для мене - це набір типових картинок, котрі я спостерігав із року в рік з вікна маршрутівки Рівне-Здолбунів. Цементовня - ставок - п'ятиповерхівки - базарчик - облізлі гаражі - недобудована школа - яма із перманентною величезною калюгою в низинці - Квасилів. Ввечері - все у зворотньому напрямку і в сутінках. Якщо коли і доводилося бути тут по справах, то далі центру я не ходив. 

Яскравий мікрорайон Цементників

Мікрорайон Цементників чи то як кажуть здолбунівчани "Посьолок". І реально більше 50% містян переконані, що є населений пункт з такою назвою на карті! Але "мікрорайон Цементників" мені більше подобається, бо створює ілюзію, що Здолбунів наскільки велике місто, що вже його на райони треба ділити :-)
Хоч мікрорайон поряд, гуляти тут мені не доводилось, тому блукала як турист. Отож, вийшли ми на 3й зупинці Посьолку (все ж вживатиму цю назву, бо вона така автентична). Чистота-красота навколо!

Здовбиця - це як закохатися в середньовічну європейську даму

"Барышня спрашивают, для большого или малого декольте им шею мыть."

Пошехонська старовина,

Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін

1887 рік

Здовбиця. Хто ж там не був, або ж хто про неї не чув? Велична, гордовита і водночас така загадкова! Хто вперше потрапляє до Здовбиці, навряд чи втратить свідомість від її неймовірної краси. Одне з найбільших, але абсолютно типове волинське село. 

с.Здовбиця. Свято-Михайлівський храм УПЦ КП, 1877р. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Благими справами ...

Вкотре ми зіштовхуємось із тим, коли благі наміри, помножені на невігластво, можуть призвести не тільки до втрати історичної пам'яті, а й завдати незворотньої шкоди пам'яткам культури нашого краю.

с.Гільча 1 - Миколаївська церква, УПЦ

Богдашівське джерело не пробачило прокльонів

Черговий вихідний і чергова спроба нерівної боротьби між власною лінню та бажанням побачити щось нове. Ітак, в наявності: дві дупи, котрі бажають пригод та термос з капучіною. Ціль - село Богдашів. 

Блиск та злидні Гільчі Першої

Що потрібно для класного відпочинку?

Вірно! Трохи часу та вірний друг.

Вирішили ми з Юльою не сидіти в пасмурний недільний зимовий день за компуторами, а відірвати свої дупи від дивану та поїхати по "багатим селам Здолбунівщини". 

План був простий: острозька траса - 15 хвилин дороги на маршрутівці - Гільчанський поворот - далі по ситуації. Так і зробили. Усьо йшло по  плану.