Благими справами ...

Вкотре ми зіштовхуємось із тим, коли благі наміри, помножені на невігластво, можуть призвести не тільки до втрати історичної пам'яті, а й завдати незворотньої шкоди пам'яткам культури нашого краю.

Мова йде про тенденцію обкладати старі дерев'яні церкви, котрим сотні років, сучасними будівельними матеріалами, зокрема сайдингом, або, по-народному, вагонкою. 

Хотів написати коротку замітку, але без поясненнь та розширеного матеріалу це сприйметься за якесь суб'єктивне бачення ситуації.

Так, тепер все по-порядку. У нас, в Здолбунівському районі, до державного реєстру пам'яток містобудування і архітектури місцевого значення віднесено 27 об'єктів, з них 14 - це старі дерев'яні храми, а також дзвіниця в Кунині. Ось вони:

1	Церква Різдва Богородиці, УПЦ	1736 р.	С.Білашів
2	Здвиженська церква, УПЦ	18 ст.	С.Богдашів
3	Покровська церква, УПЦ	1830 р.	С.Будераж
4	Михайлівська церква, УПЦ	1858 р.	С.Буща
5	Миколаївська церква, УПЦ	1900 р.	С.Гільча Перша
6	Церква Різдва Богородиці, УПЦ	1898 р.	С.Івачкове
7	Хрестовоздвиженська церква, УПЦ	1723 р.	С.Копиткове
8	Георгіївська церква, УПЦ КП	1746 р.	С.Кунин
9	Дзвіниця Георгієвської церкви, УПЦ КП	1746 р.	С.Кунин
10	Михайлівська церква, УПЦ	1865 р.	С.Мала Мощаниця
11	Церква Різдва Богородиці, УПЦ	19 ст.	С.Нова Мощаниця
12	Преображенська церква, УПЦ КП	1861 р.	С.Новомильськ
13	Миколаївська церква, УПЦ	1777 р.	С.Півче
14	Церква Різдва Богородиці, УПЦ	1881 р.	С.П'ятигори
15	Церква Параскеви, УПЦ	18 ст.	С.Цурків

З цих 14-ти храмів, три вже обкладені сайдінгом, а саме:

с.Гільча 1 - Миколаївська церква, УПЦ

с.Півче - Миколаївська церква, УПЦ

с.Івачків - церква Різдва Богородиці, УПЦ

Переглядаючи картинки цих чепурних "з іголочки" храмів, вже чую голоси захисників такого оновлення: 

- ага, глянь яка краса!

- не те шо раніше було!

- фарбувати тепер не потрібно, зробив - і стоїть!

Так, краса. Але цією красою зможе насолоджуватись лише одне покоління, адже деревина, закована в пластиковий панцир, не маючи нормального паровідведення, внаслідок різниці температур починає стрімко втрачати свої характеристики і "хворіти". Звісно, я використовую слова простолюдина, та для любителів офіційних заключень від вчених мужів, ось прикріплюю документ, з печаткою:

Також, можете ознайомитись з відповідними матеріалами ТУТ.

Для тих хто сумнівається і ще не визначився, що ж гарніше, наводжу приклад церкви до та після зовнішнього опорядження сайдингом в селі Пульмо, Волинської області. Самі подивіться на разючу різницю, та зробіть висновки. Чи варта "краса" на десяток років тих втрачених століть, котрі пам'ятка культури могла б тішити око наших нащадків?

с. Пульмо, Волинська обл. Церква Св. Миколая, 1895 р.:  а) загальний вигляд до проведення ремонтних робіт; б) сучасний  вигляд, 2012 р.

 Зафіксовані зміни та втрати:

• зміна матеріалу та кольору стінового оздоблення;
• зміна форми верхів;
• зміна покрівлі даху та верхів;
• зміна маківок та хрестів;
• зміна матеріалу та характеру вікон;
• втрата декоративних деталей (кутових лопаток, віконних лиштв, сандриків, зубчастого фризу)

Даю посилання ще на один ресурс, де дуже цікаво розказують про школи та стилі церковної архітектури - https://parafia.org.ua. Зокрема про Миколаївську церкву в с.Півче можете прочитати тут.

Всім миру, і пам'ятайте, що ці храми - не наша власність, а це духовний скарб, котрий наші діди передали нашим онукам, а ми лише його охороняємо ... або ж ні.