2019 рік. Ми живемо в неймовірний час. Сьогодні, коли фактично вже минула майже третина століття з дня отримання нашою державою незалежності, Україна остаточно скидає ланцюги, котрі всі ці довгі століття сковували нас з Росією.
Я хотів би розповісти про тему, котра мене цікавить і я її намагаюсь дослідити - адміністративно-територіальний устрій українських земель. Розглянемо ситуацію, котра склалася сто років тому, і знайдемо місце нашої Здолбунівщини в тому укладі молодої української Держави.
Не дивлячись на складну політичну, економічну, військову та соціальну ситуацію в країні, 6 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про адміністративно-територіальний поділ України», відповідно до якого територія УНР поділялася на землі, волості та громади. Мало бути створено 32 землі. Однак цей проект так і не був втілений в життя. В реальності залишився адміністративно-територіяльний поділ на губернії і повіти; Михайло Грушевський хотів впровадити новий поділ, за яким кількість населення на землях мала складати приблизно 1 мільйон осіб.
Також слід зазначити, що 22 січня 1919 р. була спроба об'єднання українських земель. Подія, відома як Акт Злуки, передбачала об'єднання УНР та ЗУНР в одну державу. Відтоді ЗУНР стала називатися Західна область УНР (ЗОУНР), яка мала автономію. На жаль, об'єднання було не довгим та носило декларативний характер. Акт Злуки був денонсований ЗУНР 4 грудня 1919 р. Офіційна дипломатична делегація ЗУНР (Степан Витвицький, Антін Горбачевський, Михайло Новаківський) заявила посольству УНР у Варшаві та уряду Польської Республіки про денонсацію урядом ЗУНР під керівництвом президента та диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича Акту Злуки як протест проти таємних переговорів уряду УНР з урядом Польщі.
§ 1. Поділ України на губернії й уїзди скасується.
§ 2. Українська Народна Республіка розділяється на такі землі:
1) Підляшшя, центр — Берест;
2) Волинь, центр — Луцьк;
3) Погорина, центр — Рівне;
4) Болохівська Земля, центр — Житомир;
5) Деревська Земля, центр — Іскорость;
6) Дреговицька Земля, центр — Мозир;
7) Київ з околицею (приблизно на 20-30 верст);
8) Поросся, центр — Біла Церква;
9) Черкащина, центр — Черкаси;
10) Побожжя, центр — Умань;
11) Поділля, центр — Кам'янець;
12) Брацлавщина, центр — Вінниця;
13) Подністров'я, центр — Могилів;
14) Помор'я, центр — Миколаїв;
15) Одеса з околицею;
16) Низ, центр — Єлизавет;
17) Січа, центр — Катеринослав;
18) Запоріжжя, центр — Бердянськ;
19) Нове Запоріжжя, центр — Херсон;
20) Азовська Земля, центр — Маріуполь;
21) Сіверщина, центр — Стародуб;
22) Чернігівщина, центр — Чернігів;
23) Переяславщина, центр — Прилуки;
24) Посем'я, центр — Конотоп;
25) Посулля, центр — Ромен;
26) Самара, центр — Кременчук;
27) Полтавщина, центр — Полтава;
28) Слобідщина, центр — Суми;
29) Харків з околицями суміжними;
30) Донеччина, центр — Слов'янськ;
31) Подоння, центр — Острогожськ;
32) Половецька Земля, центр — Бахмут.
§ 3. Остаточним розмежованням Української Народньої Республики з сусідніми державами число земель може бути змінено.
§ 4. Про докладне розмежоване земель Раді народних міністрів поручається внести осібний законопроект в можливо ближчим часі.
§ 5. Про організацію самоврядування й влади адміністративної, судової і військової, згідно з зазначеним в § 2 поділом на землі, Раді народніх міністрів доручається ввійти в наскорішим часі з осібним законопроектом.
§ 6. З заведенням нових органів самоврядування і влади земель губернські і уїздні установи будуть скасовані, а діловодство і майно їх буде передано в порядку, який буде установлений особним законом.
Організація місцевої влади мала відповідати новим умовам, але Центральна Рада не встигла це здійснити. В межах адміністративної реформи, яку уряд готував навесні 1918 р., розпочалося скасування продовольчих комітетів, планувалася реорганізація земельних комітетів. За часів Центральної Ради урядові так і не вдалося створити дієву систему органів місцевої влади та галузевого управління, що призвело до втрати політичного й економічного контролю над провінцією, без якого система державного управління виявилася малоефективною. Слабкість однієї з основних структурних ланок виконавчої вертикалі — системи місцевих органів — була однією з причин падіння Центральної Ради.
Також у прийнятому Законі було проголошено про включення до УНР території Подоння з центром в Острогожську, що охоплювало українські етнічні повіти Воронезької та Курської губерній, а Білгородський повіт був розподілений між Харківською та Донецькою землями УНР. Однак відповідна декларація тоді так і не трансформувалася в їх реальне включення до складу України, яке стало можливим лише за часів Гетьманату Павла Скоропадського.
Ну і на закінчення матеріалу - мапа з порталу Res Publica, фанатів альтернативної історії та картографів, котрі відмальовують купу карта в сучасній графіці. Ось карта УНР у виконанні Івана Журенкова, (на російській мові).
Я хотів би розповісти про тему, котра мене цікавить і я її намагаюсь дослідити - адміністративно-територіальний устрій українських земель. Розглянемо ситуацію, котра склалася сто років тому, і знайдемо місце нашої Здолбунівщини в тому укладі молодої української Держави.
 |
| Адміністративно-територіальний поділ УНР |
Не дивлячись на складну політичну, економічну, військову та соціальну ситуацію в країні, 6 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон «Про адміністративно-територіальний поділ України», відповідно до якого територія УНР поділялася на землі, волості та громади. Мало бути створено 32 землі. Однак цей проект так і не був втілений в життя. В реальності залишився адміністративно-територіяльний поділ на губернії і повіти; Михайло Грушевський хотів впровадити новий поділ, за яким кількість населення на землях мала складати приблизно 1 мільйон осіб.
 |
| Землі УНР |
 |
| Землі УНР з містами |
§ 1. Поділ України на губернії й уїзди скасується.
§ 2. Українська Народна Республіка розділяється на такі землі:
1) Підляшшя, центр — Берест;
2) Волинь, центр — Луцьк;
3) Погорина, центр — Рівне;
4) Болохівська Земля, центр — Житомир;
5) Деревська Земля, центр — Іскорость;
6) Дреговицька Земля, центр — Мозир;
7) Київ з околицею (приблизно на 20-30 верст);
8) Поросся, центр — Біла Церква;
9) Черкащина, центр — Черкаси;
10) Побожжя, центр — Умань;
11) Поділля, центр — Кам'янець;
12) Брацлавщина, центр — Вінниця;
13) Подністров'я, центр — Могилів;
14) Помор'я, центр — Миколаїв;
15) Одеса з околицею;
16) Низ, центр — Єлизавет;
17) Січа, центр — Катеринослав;
18) Запоріжжя, центр — Бердянськ;
19) Нове Запоріжжя, центр — Херсон;
20) Азовська Земля, центр — Маріуполь;
21) Сіверщина, центр — Стародуб;
22) Чернігівщина, центр — Чернігів;
23) Переяславщина, центр — Прилуки;
24) Посем'я, центр — Конотоп;
25) Посулля, центр — Ромен;
26) Самара, центр — Кременчук;
27) Полтавщина, центр — Полтава;
28) Слобідщина, центр — Суми;
29) Харків з околицями суміжними;
30) Донеччина, центр — Слов'янськ;
31) Подоння, центр — Острогожськ;
32) Половецька Земля, центр — Бахмут.
§ 3. Остаточним розмежованням Української Народньої Республики з сусідніми державами число земель може бути змінено.
§ 4. Про докладне розмежоване земель Раді народних міністрів поручається внести осібний законопроект в можливо ближчим часі.
§ 5. Про організацію самоврядування й влади адміністративної, судової і військової, згідно з зазначеним в § 2 поділом на землі, Раді народніх міністрів доручається ввійти в наскорішим часі з осібним законопроектом.
§ 6. З заведенням нових органів самоврядування і влади земель губернські і уїздні установи будуть скасовані, а діловодство і майно їх буде передано в порядку, який буде установлений особним законом.
 |
| Як би виглядали межі сучасної Здолбунівщини в межах землі Погориння (Погорина) |
Організація місцевої влади мала відповідати новим умовам, але Центральна Рада не встигла це здійснити. В межах адміністративної реформи, яку уряд готував навесні 1918 р., розпочалося скасування продовольчих комітетів, планувалася реорганізація земельних комітетів. За часів Центральної Ради урядові так і не вдалося створити дієву систему органів місцевої влади та галузевого управління, що призвело до втрати політичного й економічного контролю над провінцією, без якого система державного управління виявилася малоефективною. Слабкість однієї з основних структурних ланок виконавчої вертикалі — системи місцевих органів — була однією з причин падіння Центральної Ради.
Також у прийнятому Законі було проголошено про включення до УНР території Подоння з центром в Острогожську, що охоплювало українські етнічні повіти Воронезької та Курської губерній, а Білгородський повіт був розподілений між Харківською та Донецькою землями УНР. Однак відповідна декларація тоді так і не трансформувалася в їх реальне включення до складу України, яке стало можливим лише за часів Гетьманату Павла Скоропадського.
Ну і на закінчення матеріалу - мапа з порталу Res Publica, фанатів альтернативної історії та картографів, котрі відмальовують купу карта в сучасній графіці. Ось карта УНР у виконанні Івана Журенкова, (на російській мові).
Немає коментарів:
Дописати коментар