Здолбунівщина - земля Волинська. Нова книга від Володимира Остапука!

Увага всім краєзнавцям Здолбунівщини та Волині!
Щойно отримав нову книгу Володимира Остапука "Здолбунівщина - земля Волинська. Частина II". Кожен шанувач  книг знає це неймовірне відчуття ейфорії від запаху свіжої поліграфічної фарби та в передчутті цікавого матеріалу.
 

Здолбунівський цемент. Що і звідки? Частина перша - кар'єр.

Спілкуючись щодня із жителями нашого міста Здолбунова, виявилося, що більшість із них ніц не знають про технологію та етапи виготовлення цементу, окрім як те, що він робиться на цементному заводі (логічно, еге ж!). Спробуємо провести невеличкий і цікавий лікбез по цьому питанню. Хто не є жителем Здолбунова, задасть логічне запитання: а навіщо це їм, жителям міста, здалося? А все тому, що в місті Здолбунів знаходиться велика цементовня (цементний завод), нині - ПАТ "Волинь-Цемент" ПАТ "Дікергофф Цемент Україна". Буду використовувати власні фото різних років та один малюнок з інтернетів.

Буща: 44 кілометри від Рівного до неземної краси!

Неділя, маршрутка, друзі, дорога до Бущі. Їдемо подивитися на село в переддень фесту "Буща Папороть". Цікаво все. Таке відчуття що їдеш десь в тур вихідного дня в Карпати.

Здолбунів. Туристи свого міста. Частина 1.

Сьогодні, цієї сонячної недільної днини, ми маємо дві години щоб пройтися кількома вуличками волинського містечка Здолбунів. Це є простою і легкою прогулянкою. Це ніякий не вичерпний історичний екскурс або ж туристичний путівник. Тут не буде визначних туристичних об'єктів міста. Хочеться показати те, що зазвичай лишається поза туристичних буклетів. Просто дорожні замітки. Знімаємо все навколо теж підручними засобами - звичайним планшетом. Якось так.

 

Богдашів, Орестів, Ільпінь - на велосипеді навколо богдашівського ставу

[Текст в квадратних лапках та виділений червоним кольором є уточненням від читачів нашого блогу із критичними зауваженнями щодо неточностей в нашому матеріалі.  Також додано нові матеріали по даній темі.]

Богдашівська сільська рада об'єднує 4 села: Ільпінь, Кошатів, Орестів та Богдашів. Одна сонячна днина сприяла десятикілометровій прогулянці на роверах околицями цих сіл. Ну що, поїхали?

Типова картина в центрі села Орестів

Кунин. 530-річчя першої згадки села попід горою.

7 травня, в неділю, відвідали ми наше славне село Кунин. Село відзначало 530-річчя від першої згадки в офіційних документах.

Поїхали-и-и-и-и! Вітаємо всіх зі святом космонавтики !

Щиро вітаємо всіх з річницею першого польоту людини в космос! Ніякої політики, ніякого бруду. Просто вдячність людському генію та самовідданій праці тисяч вчених та інженерів, котрі поклали свої життя на тернистому шляху людини до зірок!

Копиткове - столиця сільради, де сільський Голова на своєму місці.

Кілька днів тому вдалося побувати в селі Копиткове в рамках робочої поїздки. Хочу поділитися своїми враженнями та світлинами, котрі були отримані в той день.

Вулиця Шкільна - центральна вулиця села Копиткове.

Здовбиця - вулиця Перша, Микитові рови та "Солдатська дорога"

Чергова мандрівка Здовбицею вийшла доволі спонтанною та неймовірно насиченою. Я згодився скласти компанію Сані Войцеховському, котрий планував з'їздити в Микитові рови і подивитися, що потрібно зробити в плані прибирання до річниці вшанування героїв, котрі загинули там в 1944 році.

Розпочали рух ми від кладовища, котре розташоване на перетині вулиць Шосова та Третя.

"Посьолок" - маленький пасинок великого Здолбунова

Посьолок, Селище, Здолбунів-2. 
Живучи в Здолбунові, Селище для мене - це набір типових картинок, котрі я спостерігав із року в рік з вікна маршрутівки Рівне-Здолбунів. Цементовня - ставок - п'ятиповерхівки - базарчик - облізлі гаражі - недобудована школа - яма із перманентною величезною калюгою в низинці - Квасилів. Ввечері - все у зворотньому напрямку і в сутінках. Якщо коли і доводилося бути тут по справах, то далі центру я не ходив.