Кунин. 530-річчя першої згадки села попід горою.

7 травня, в неділю, відвідали ми наше славне село Кунин. Село відзначало 530-річчя від першої згадки в офіційних документах.

Неймовірна краса та багатовікова історія села завжди лишають купу неймовірних емоцій.

 Де відбувалося свято було відразу видно по величезній кількості автівок, припаркованих на дорозі.

 Ми приїхали о 13 годині, якраз розпочалися гуляння.

 Була встановлена чудова велика сцена. Після національного гімну України та привітання від ведучої, слово надали сільському голові, так би мовити господарю, котрий прийняв сьогодні нас у гості.

Для поважних гостей а також тих хто встиг першим зайняти місце були облаштовані місця перед сценою.
Ледь встиг сфотографувати. Раптово, із-за натовпу, прямісінько до сцени примчала тачанка із прапором та короваєм! Блін, як же це круто!  Прямо тачанка батька Махно! 
Ось фото вже пізніше зроблено. Прапор невідомий. Є підозра, що Кунин хоче організувати свою Республіку, тим більще в світлі прийдешньої децентралізації. (Щоправда потім ми взнали що то прапор ФГ "П'ятигірське". Щедрих врожаїв їм!)
Ось і Попандопуло одобряє ідею Кунинської республіки. {Ех, все-таки класний фільм "Весілля в Малинівці"! Вихідний день, потрібно переглянути цю чудову оперету Бориса Александрова.} Хм, доречі дуже символічно що цей фільм вийшов на екрани в 1967 році. Рівно 50 років тому. Може в моїх словах є щось пророче )) 
А поки проводились виступи народних колективів на сцені, повітря все більше наповнювалося чудовими ароматами шашлику та кулішу.
Все було дуже класне, от єдине шо пиво на розлив у підприємців було як тепла і кисла ....
А от смаколики місцевих вмільців та дітвори були чудові!
Більшість з них були по 1 гривні, а великі куски домашніх тортів - по 6! Капець рай для сладкоїжок!
 Ти часом продовжувалися виступи дітвори ...
... та поважних гостей. Сподобалося те, що політики не говорили довгих та нудних промов, а були учасниками цього свята.
Неподалік була організована фотозона, де дівчата не втрачали нагоди зробити кілька світлин.
Ех, поки відволікся на 5 хвилин на дівчат, прогавив ось цього чудового красеня!
Гості із сусідніх сіл та Мізоча теж взяли участь у святкуванні. 
Ось одна з багатьох виставок народного мистецтва.
Тим часом дітвора завзято змагалася в перетягуванні канату.
А от до самого верху долазили самі завзяті та молоді.
 Таке відчуття, що потрібно було дертися аж до самих хмар.

Гуляння тим часом продовжувалися. Виступали як місцеві колективи, так і гості села. А ми вирішили скористатися такою нагодою та відвідати ті місця, якими славиться Кунин на Волині.
Ми вирушили до Георгіївської церкви. Неподалік пасся кремезний кінь (чи кобила).
Березовий гайок.

А ось і видніються купола обох Георгіївський церков.
Обидві церкви розташовані на одному подвір'ї. І названі вони теж на честь Георгія Змієборця (Побідоносця).
Стара Георгіївська церква в селі Кунин та дзвіниця, котра побудована поруч,  є пам'ятками архітектури та містобудування місцевого значення і охороняються законом.
Ось, власне, і сама охоронна табличка на храмі.
А ось і часовенка. Буквально в 50 сантиметрах від неї розташований новозбудований храм.
Інформаційна табличка на храмі.
Тим часом хмари ставали все важчими, неначе свинцевими. Навіть колір їхній був відповідний.
Всі хто буває в Кунині мають чудову можливість відвідати музейну кімнату, розташовану на церковному дворі. Тут містяться унікальні старовинні приходські книги та багато іншої інформації про це старовинне село.
Всім хто цікавиться історією Волині - відвідини музейної кімнати обов'язкове!
Тут же, поруч із церковним подвір'ям розташований будинок, де колись проживав священник кунинської церкви, батько Миколи Хомичевського (Бориса Тена). Відповідно і сам маленький Миколка прожив тут кілька років, допоки його батько, Василь Хомичевський, був настоятелем цього приходу.
 Ще кілька ракурсів старої Георгіївської церкви. На передньому плані - дзвіниця 1746 року.
Обидві церкви потопають в квітучих садах ... звісно це чудова нагода сфотографуватись.

Ну а для тих хто хоче більше дізнатися про Кунин та й взагалі наш край - читаємо книгу Володимира Остапука "Здолбунівщина - земля Волинська" ( ст. 78 - про Кунин).
Також вивчаємо старі карти. Тут наведено фрагмент столистової карти Російської імперії, орієнтовно 1804-1816 років. Тобто карті 200 років!
Титульний лист карти.
Ну і не можу втриматися і не навести фрагмент карти Наполеона 1812 року.
Оригінальна назва на французькому: "Carte de la Russie Europeenne en LXXVII feuilles executee au Depot general de la Guerre". Мірило 1:500000.
При підготовці війни з Росією Наполеоном Бонапартом була поставлена задача створити кілька топографічних карт. Для швидкого виконання роботи французьким шпигунам потрібно було здобути детальну карту Російської Імперії і перемалювати на свій лад.

В якості першоджерела була вибрана так звана "столистова карта" території Російської Імперії, котра була опублікована в 1801-1804 роках. Існує кілька версій, як така карта могла потрапити до Франції. Згідно більш конспірологічної - мідні відтиски карти були таємно придбані французьким послом Ж.А.Лорістоном у одного із службовців державного архіву в Санкт-Петербурзі, про що є свдчення полковника Ж.Б.Марбо. Згідно більш прозаїчній версії, карту вже у віддрукованому вигляді придбали в 1810 році у французького букініста. Карта не була таємною.


Після отримання макету карти французи її перевели методом транслітерації, добавили свої розвіддані, вигравірували всі листи наново і вже в лютому 1812 року були надруковані методом естампа перші 40 екземплярів Великої карти Російської Імперії. Карта складалася із 104 листів 79*50 см. і була розділена на Європейську та Азіатську частини. Європейська складалася із 77 листів. На ній були позначені населені пункти: губернські міста шестикутниками, уїздні - п'ятикутниками, а також основні дороги вглибину Російської Імперії із зазначенням відстаней між містами. На сторінці вкладки розміщено російсько-французький словник топографічних термінів.

Сама карта доволі умовна, топографи того часу ще не мали відповідних навиків та інструментів для створення точних карт, але з топонімічної точки зору вона має величезну цінність.

P.S. Звісно ми не розповіли про всі події, котрі відбувалися того дня. Тим більше тут не можливо розповісти всю історію цього чудового села. Приїздіть в Кунин!

0 коментарі: