Блиск та злидні Гільчі Першої



Що потрібно для класного відпочинку?
Вірно! Трохи часу та вірний друг.
Вирішили ми з Юльою не сидіти в пасмурний недільний зимовий день за компуторами, а відірвати свої дупи від дивану та поїхати по "багатим селам Здолбунівщини". 
План був простий: острозька траса - 15 хвилин дороги на маршрутівці - Гільчанський поворот - далі по ситуації. Так і зробили. Усьо йшло по  плану. 


11:20.   Вийшли ми на перехресті острозької траси та дороги, котра йде з Гільчи на Миротин. Тут зустрічає нас придорожній хрест.


Трохи далі, метрів за сто заховався серед дерев Богдан Хмельницький, котрий показує незрозумілі жести чи то кулака на північний-захід. (Я перевіряв по сервісу Google Earth - він націлений обличчям прямо на Варшаву. Випадково? Певно ні. Але лишимо це питання конспірологам.)

Ми вирушили не по дорозі, котра веде від траси до Гільчі, а пішли прямо по засніженим полям. Юля як завжди класно виглядає в кадрі :)
Перед нами відкривалися неймовірні краєвиди на Гільчу 1.
Тут Юля показує як стрибає скажений тушкан в пустелі Каракуми. Далі ми вирушили в сторону невеличкого кленового ліска, де, власне, і знаходиться джерело святого Миколая. Джерело знаходиться біля підніжжя горбака з вершини якого ми і спускалися у долинку. Ми зайшли в лісочок з поля і вже за метрів 100-150 виднілися паркани навколо джерела. Та ми були неймовірно вражені кількістю сміття, левову частку якого складали пляшки з-під пива. "Ну то таке, буває" подумали ми і спустилися до самого низу. І тут ми побачили ЦЕ.

Це не пару пляшок. Це справжній смітник, де було звалено неймовірну кількість сміття. Цей смітник знаходиться всього за 40 метрів від джерела! ... а поруч ще й  туалет.
Струмочок біг далі, між горбаками, але він був засмічений неймовірною кількістю пляшок та сміття, котрі лишають по собі прочани.

Може хто не зрозумів. Поясню. Всього за кілька метрів від забору, котрим обнесена власне зона для прочан, починається справжня екологічна проблема (катастрофою ще рано називати). Сотні пляшок, пакетів, незрозумілих органічних відходів валяються та гниють прямо в струмочку, котрий вибігає з джерела.
А поруч миряни спокійно набирали десятки пляшок цілющої води.
Хтось певно гарно заробляє на джерелі. Якщо православному люду подобається заковувати природу в бетон та метал, зробити з нього дешевий фетиш для поклоніння, забутися що ми діти природи, - це їхній вибір.
Але нам більше не хотілося псувати собі настрій цим спаплюженням природи та моралі. І ми вирушили далі, в саму Гільчу. Місцева дітлашня, котра рухалася на ставок грати в хокей, показала крутий дріфт на вєліку.
 А хокей був дійсно класним. Таке побачиш тільки в селі.
І не розказуйте що для мотивації дитини займатися спортом потрібні надсучасні зали, дорогуще обладнання тощо. Тут ми побачили на п'ятьох дітей 1 шайбу та 1 клюшку, та 4 палки у формі клюшки. А ще неймовірну кількість азарту,
 Це мале дівча на рівних змагалося з хлопцями і ні в чому їм не поступалося.
На березі, коло ставу, росте кілька кущів калини, котрі щедро всіяні ягодами.
Юля вирішина поклювати кілька бубок калини як синичка. Сказала - красиві, але кислі.
Тим часом ставало вже трохи прохолодно, адже було дуже сиро і ніс у Юльки набував кольору калини ))
Ось ми і добралися до центру села. Насправді оповідка вийшла довша аніж дорога. Від траси до церкви всього 1,4 кілометри, просто вони були дуже насичені враженнями і зайняли в нас 2 години.

Гільчанська церква - то є тема для окремого обговорення. Але лишимо це на потім.
Загалом прогулянка зайняла в нас всього 3 години. Але вони були настільки насичені враженнями, що наступна частина вихідного дня пройшла сповнена енергії та наснаги не дивлячись на мряку та сирість зимового дня.
Підводячи підсумки, можна сказати, що такого контрасту вражень ми не отримували давно. Природа дала людям можливість черпати життєдайні сили землі та води. А вони закували її в бетон та метал, закидали сміттям і гадають що та вода буде їм давати користь? Сила природи не у красивих перилах та парканах, зручних сходинках та красивих іконах. Вона у повазі до нашої матері природи.
Відвідайте Гільчу 1. Красива природа та привітні люди не лишать вас байдужими. Але ставтеся до природи з повагою і будете ви та ваші діти здорові.
Любіть свій край. 

1 коментар:

  1. Молодці дітки!Нарешті люди турбуються про здоров'я планети просто так,а не перед виборами чи заради власної вигоди. P.s.Політ над гніздом тушкана виглядає неймовірно круто!!!!

    ВідповістиВидалити